- ерудиція
- [еируди/ц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ерудиція
Смотреть что такое "ерудиція" в других словарях:
ерудиція — ї, ж. Глибокі різнобічні знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях науки й життя; ученість, обізнаність, начитаність … Український тлумачний словник
ерудиція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
високоерудований — а, е. Який володіє високою ерудицією, глибокими знаннями … Український тлумачний словник
ерудит — а, ч. Той, хто має велику ерудицію … Український тлумачний словник
ерудований — а, е. Який має ерудицію … Український тлумачний словник
емфаза — Емфаза: виразність, в поетиці і риториці напруження мови, посилення її емоціональної виразності [35] гордість [20] пишномовність [VII] тут: пишномовність, гордість [27] тут в значенні пишномовність [XIX] Чи ж диво, що така тактика мусила здобути… … Толковый украинский словарь
знавець — (людина, яка має глибокі знання в якійсь галузі, має тонкий смак тощо), дока, дойда, знайко, у[в]сезнайко, багатознайко; ерудит (той, хто має велику ерудицію) … Словник синонімів української мови
ерудуванй — на, не, Ол. Який має ерудицію; мовно розвинута людина … Словник лемківскої говірки
